Стратегія термомодернізації будівель допоможе збільшити масштаб енергоефективних заходів

Про інструменти, що допоможуть збільшити масштаб та прискорити впровадження енергоефективних заходів та роботу Мінрегіону у цьому напрямку.

28.04.2021
img
Вадим Матковський
Старший проєктний менеджер з енергоефективності Офісу підтримки реформ Мінрегіону
img

Основні напрямки та аспекти реформи енергоефективності в Україні визначені в Угоді про Асоціацію з Європейським Союзом, ключовою метою якої є гармонізація національного законодавства з європейським, в тому числі через імплементацію Директив ЄС. 


Для цього Україна прийняла відповідний план заходів, розподілений майже на 2000 завдань. Мінрегіон був визначений органом, відповідальним за впровадження реформи енергоефективності в Україні, оскільки він має повноваження щодо формування відповідної державної політики. Зокрема, міністерство може готувати та подавати на розгляд Кабміну законопроєкти, які після схвалення скеровуються вже до Верховної Ради для голосування. Інший аспект діяльності міністерства – це підготовка підзаконних нормативно-правових актів (наказів Мінрегіону, проєктів постанов та розпоряджень Кабміну тощо). 


Наразі розроблено і прийнято два закони, які стосуються безпосередньо сфери енергоефективності і два дотичних. 

Так, у 2017 році був прийнятий Закон України «Про енергетичну ефективність будівель» з метою імплементації положень Директиви 2010/31/ЄС щодо енергетичних характеристик будівель. Закон визначає основні засади діяльності у сфері підвищення енергоефективності будівель, зокрема через здійснення термомодернізації.


Другий – Закон України «Про Фонд енергоефективності», що направлений на створення та визначення засад діяльності державної установи, яка стимулює до впровадження проєкти термомодернізації будівель через надання відповідної фінансової та технічної підтримки населенню. 


Два дотичних закони – це Закон «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та Закон «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Обидва є дуже важливими, оскільки має бути узгоджене рішення співвласників будинку щодо впровадження проєкту термомодернізації та звернення за державною підтримкою, а встановлення приладів обліку енергоресурсів дає розуміння скільки будівля фактичного споживає енергоресурсів, скільки на це йде грошей, і скільки можна заощадити, після впровадження енергоефективних заходів. Адже неможливо керувати тим, що не можна виміряти.


Також є важливим законопроєкт «Про енергоефективність». Це буде рамковий закон, спрямований на імплементацію Директиви 2012/27/ЄС та стосується всіх аспектів енергоефективності, які виходять за рамки будівель, зокрема в енергопостачанні, промисловості тощо. Наразі, законопроєкт знаходиться на розгляді в Міністерстві енергетики та, сподіваюся, що до кінця 2020 року він буде прийнятий Верховною Радою.


З прийняттям законів, подальша розробка підзаконних актів, які врегульовують деталі та аспекти виконання законів, лягла на плечі на Мінрегіону. Разом з тим, починаючи з 2017 року Офіс підтримки реформ надає консультативну підтримку міністерству при формуванні національного законодавчого поля задля втілення в життя зокрема реформи енергоефективності в Україні. 


На сьогодні, у сфері енергоефективності будівель проведена підготовка та прийняті всі підзаконні акти щодо Фонду енергоефективності та майже всі підзаконні акти, які прописані в Законі «Про енергетичну ефективність будівель» у версії 2017 року. А вже за їх впровадження відповідальні державна установа «Фонд енергоефективності»  та Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження відповідно.


Однак, час не стоїть на місці, а аналіз реалізації законодавства щодо підвищення енергоефективності будівель дає підстави для його удосконалення з метою відповіді на виклики, що виникають. Це є нормальним та відповідає загальному принципу безперервного циклу формування політики, що прийнятий у розвинутих країнах 


Зараз у Мінрегіоні працюють над розробкою довгострокової стратегії термомодернізації будівель (далі - Стратегія). Розробка Стратегії продиктована оновленням Директиви 2010/31/ЄС щодо енергетичних характеристик будівель. Європейська Комісія у 2018 році внесла зміни до директиви, які зобов’язують підготувати такі стратегії на період до 2050 року всім країнам-членам ЄС. Стратегія має охоплювати всі види будівель, як житлові (багатоквартирні та індивідуальні) так і громадські (заклади освіти, охорони здоров’я, адміністративні, комерційні та інші будівлі, які часто відвідують громадяни).

Як країна, яка гармонізує своє законодавство з європейським, ми теж вносимо зміни до Закону «Про енергетичну ефективність будівель», що дає підстави для прийняття Стратегії з термомодернізації в Україні. 


Навіщо такий документ потрібен? Наче ж гроші у держави для термомодернізації будівель є, але практична реалізація відбувається повільно. Але здійснення термомодернізації – це питання не лише наявності фінансових ресурсів. Це також питання відповідної кваліфікації монтажників енергоефективних конструкцій та обладнання, дозвільних процедур, вартості залучення коштів, фінансових обмежень для муніципалітетів, обізнаності та довіри людей у питаннях підвищення енергетичної ефективності та багато іншого.


При підготовці Стратегії передбачається:


  1. виконати комплексний аналіз поточної ситуації, який допоможе зрозуміти, чому повільно відбувається термомодернізація, які існують бар’єри на шляху до здійснення термомодернізації будівель;
  2. встановлення довгострокових цілей до 2050 року для зменшення втрат енергоресурсів та посилення енергетичної безпеки;
  3. розробка політичних, економічних, організаційних заходів на основі аналізу, що допоможуть зняти визначені бар’єри, підготовка відповідного плану дій щодо їхньої реалізації;
  4. створення національної бази даних будівель, яка дозволить систематизувати дані про енергетичні та експлуатаційні характеристики будівель, здійснювати моніторинг ефективності реалізації Стратегії та досягнення встановлених цілей.

Тож, відповідаючи на питання, Стратегія потрібна щоб:


  1. консолідувати зусилля заінтересованих сторін (урядові організації, органи місцевого самоврядування та місцеві державні адміністрації, міжнародні фінансові організації та донори, ОСББ, громадянське суспільство, бізнес, асоціації);
  2. узгодити державні політики та спрямувати їх на усунення бар’єрів для запуску масової термомодернізації будівель;
  3. сформувати позитивний сигнал для ринку та інвесторів.

Процес уже розпочато. Поки що це відбувається на рівні Мінрегіону. Стратегія розробляється з урахуванням принципів, рекомендованих Європейською Комісією. Вони передбачають, зокрема, широкі консультації з усіма зацікавленими сторонами, тому після досягнення необхідного рівня напрацювання, прототип Стратегії буде представлений назагал для отримання зворотного зв’язку з метою забезпечення високої якості документу та підтримки його на етапі реалізації. Лише після цього Мінрегіон подаватиме проєкт Стратегії на розгляд  Кабінету Міністрів України.


За оптимістичним прогнозом це може статися вже наприкінці цього року. Але слід пам’ятати і про незалежні від нас чинники, такі як можливі обмежувальні заходи у зв'язку з COVID-19, через які незрозуміло, що буде відбуватися протягом літа та восени.

Вадим Матковський
Старший проєктний менеджер з енергоефективності Офісу підтримки реформ Мінрегіону
img