Старший проєктний менеджер з енергоефективності Офісу підтримки реформ Мінрегіону Вадим Матковський — про головні аспекти енергетичної ефективності та переваги здійснення термомодернізації в Україні.
Загалом, існує три аспекти про які слід пам'ятати, коли ми говоримо про енергоефективність в Україні.
Безпековий. Наша країна споживає багато енергоресурсів, з яких значну частину займає природний газ, що імпортується з-за кордону. Водночас вартість імпортного природного газу має довгострокову тенденцію до зростання. Тому Україні слід убезпечити себе від потенційних негативних наслідків, що залежать від зовнішніх чинників, та можливого зовнішнього впливу на керівництво країни через енергетичну сферу.
Соціальний. Якщо поглянути на статистику міжнародних організацій, то наша країна належить до категорії, де рівень доходу на одну людину — нижче середнього. Водночас, ми споживаємо багато дорогих енергоресурсів, а з бюджету щороку витрачається до 70 млрд грн на субсидії для вразливих верств населення. Щоб нівелювати ці негативні чинники та зменшити фінансове навантаження на вразливі верстви населення, слід скоротити споживання енергоресурсів в енергоефективний спосіб. Звісно, не шляхом зниження температури у помешканнях до 16 °C на постійній основі замість 20 °C, а шляхом термомодернізації будівель, зберігаючи водночас санітарні умови на належному рівні.
Економічний. За даними Нафтогазу в різні роки населення (з урахуванням теплокомуненерго) споживало від 15,4 до 22,1 млрд кубометрів газу. Водночас в Україні видобувається близько 20 млрд кубометрів власного газу. Якщо ми зменшимо споживання за рахунок підвищення енергоефективності будівель, у нас вивільняється частина дешевого (відносно імпортного) природного газу, який можна буде використати для інших потреб — наприклад, у промисловості, або взагалі імпортувати в інші країни. Це дозволить нам отримати розвиток конкурентоздатної економіки та додаткові надходження коштів до бюджету.
Всі ці аспекти пов’язані з надмірним та НЕефективним використанням енергії, в тому числі в будівлях. У 2019 році в Україні було витрачено на опалення приблизно 12 млрд $ — близько 9% ВВП. З цієї суми орієнтовно 6 млрд $ пішло на «обігрів» зовнішнього повітря, оскільки наші Неенергоефективні будівлі втрачають половину отриманої теплової енергії через стіни, вікна, старі труби тощо.
Термомодернізація включає такі заходи як утеплення стін, даху, заміну вікон, оновлення внутрішніх інженерних систем опалення, вентиляції. Це, по суті, будівельно-монтажні роботи. Якщо розпочати масову термомодернізацію – це, по-перше, дозволить знизити витрати населення, бізнесу та держави на опалення.
По-друге, це вплине і на будівельний сектор, стимулюватиме економічне зростання в усіх регіонах через розвиток малого та середнього бізнесу, розвиток виробництва енергоефективних матеріалів та обладнання.
По-третє, - це створення від 100 до 300 тис. робочих місць (залежно від темпу термомодернізації – 1% чи 3% будівель щороку), та збільшення податкових надходжень до місцевих бюджетів, як наслідок доходів від збільшення реалізації енергоефективних товарів та виконання робіт з термомодернізації.
Ще один важливий момент — в країні 80% будівель, які були побудовані ще за радянських часів, уже є досить зношеними. Термін експлуатації таких будівель в найближче десятиріччя наближається до кінця. Термомодернізація продовжить їхній термін життя ще на 25–35 років. І це буде дешевше ніж знести будівлі та побудувати нові. Додатково, збільшується ринкова вартість квартир в оновлених, пофарбованих, теплих будівлях. Тож, здійснюючи термомодернізацію будівель, ми можемо зменшити вдвічі витрати на теплову енергію і газ, та отримати «зелені» 2,5–7,5 млрд $ у розвиток країни. У такий спосіб ми забезпечуємо економічне зростання країни, а не енергетичне марнотратство.
