Є кілька основних перешкод на шляху до енергоефективної країни. По-перше, термомодернізація – це поки що недешева справа відносно рівня доходів людей. Щоб запровадити заходи з підвищення енергоефективності, потрібно витратити чималу суму. Тому був створений Фонд енергоефективності, який компенсує частку цих витрат. Зараз, для перших 500 будівель відшкодування становить до 70% вартості термомодернізації (енергоаудит, проєктування, роботи, будівельні матеріали тощо).

Друга – люди не звертаються за фінансовою підтримкою у Фонд так масово, як могли б, через низьку поінформованість. За результатами нещодавнього всеукраїнського соціологічного дослідження було визначено, що понад 70% населення не чули про жодну з державних або місцевих програм підтримки енергоефективності. Наслідком цього є відсутність належної мотивації до впровадження енергоефективних заходів.

Ще один чинник - це обережність. Наприклад, останні роки програма «теплих кредитів» користувалася величезним попитом, тому постійно не вистачало коштів, щоб задовольнити потреби усіх бажаючих. Але така ситуація була не завжди. У 2015 році, коли повноцінно запустилися «теплі кредити», теж були дуже низькі темпи подачі заявок на відшкодування заходів з енергоефективності. Це природньо, люди обережно ставляться до всього нового. Вони спершу дивляться, як діють інші, більш прогресивні та мотивовані люди, які зрозуміли необхідність підвищення енергоефективності та переваги від цього.

Така ж ситуація була в Польщі, коли в 1995 році там запускали фонд для підтримки населення у підвищенні енергоефективності будівель. Перші 4–5 років був дуже низький попит на відшкодування витрат. У 90-х роках Україна й Польща мали однаковий рівень енергоспоживання в будівлях. Та вже в 2015 році в Польщі було термомодернізовано майже 60 % будівель. Сьогодні там планується досягти показника у 70% модернізованих будинків до 2030 року.

В українському Фонді енергоефективності вже сформована команда, є технічний та фінансовий офіси, які працюють над тим, аби люди могли просто та швидко отримати державну підтримку, та пересвідчилися в її надійності. Людям потрібно бачити реальні історії успіху, відчувати, що держава їм допомагає. На наступні 5 років необхідна широка та зрозуміла інформаційна кампанія, аби щонайменше 70% населення могли впевнено сказати, що знають про переваги та доступність програм підтримки термомодернізації будівель, що держава і місцева влада разом допомагають людям знижувати їх витрати енергоресурси.

Починаючи з 2010 року, я співпрацював із муніципалітетами, консультував та допомагав розробляти енергоефективні програми в містах для житлових та громадських будівель, теплових господарств та водоканалів, вуличного освітлення. Я бачив, що ці документи досить адекватно сприймалися керівництвом міста, але програми далі не реалізовувалися, тому що були перепони на загальнонаціональному рівні. Саме тому я долучився до команди Офісу підтримки реформ при Мінрегіоні, – я прагну допомогти змінити ситуацію на національному рівні, щоб Україна стала енергоефективною, розвинутою та енергонезалежною державою, а добробут громадян покращився.