У процесі визначення енергетичної ефективності будівель обов’язково враховується наступна інформація:

• місцеві кліматичні умови.
• функціональне призначення, архітектурно-планувальні та конструктивні рішення будівлі.
• геометричні (враховуючи розташування та орієнтацію огороджувальних конструкцій), теплотехнічні та енергетичні характеристики будівлі, а також її енергетичний баланс.
• нормативні санітарно-гігієнічні та мікрокліматичні умови приміщень будівлі.
• нормативний термін експлуатації огороджувальних конструкцій та елементів (у тому числі обладнання) інженерних систем.
• технічні характеристики інженерних систем.
• використання відновлюваних джерел енергії, пасивних сонячних систем та систем захисту від сонця, а також енергії, виробленої шляхом когенерації.

За результатами сертифікації енергетичної ефективності будівлі складається енергетичний сертифікат. Енергетичний сертифікат - це електронний документ встановленого зразка, в якому зазначено відповідні показники та клас енергетичної ефективності будівлі, а також наведені рекомендації щодо його підвищення разом з іншими відомостями про будівлю або її відокремлену частину.

До переліку показників енергетичної ефективності будівель входять:

• питома енергопотреба на опалення, охолодження, постачання гарячої води.
• питоме енергоспоживання при опаленні.
• питоме енергоспоживання при охолодженні.
• питоме енергоспоживання при постачанні гарячої води.
• питоме енергоспоживання систем вентиляції.
• питоме енергоспоживання при освітленні.
• питоме енергоспоживання первинної енергії.
• питоме енергоспоживання викидів парникових газів.

Витяг з енергетичного сертифіката будівлі, що містить інформацію про клас та інші показники енергетичної ефективності будівлі, розміщується у доступному для ознайомлення місці у будівлі.

Термін дії енергетичного сертифікату становить 10 років.

Сертифікацію енергетичної ефективності має право здійснювати виключно атестований енергоаудитор - фахівець з аудиту енергетичної ефективності будівель, що є фізичною особою, яка отримала кваліфікаційний атестат та має право на виконання даного виду робіт.

Професійна атестація енергоаудиторів, проводиться атестаційними комісіями, створеними вищими навчальними закладами або саморегулівними організаціями у сфері енергетичної ефективності. Професійна атестація проводиться на платній основі, а її вартість визначається на договірних засадах.

Інформація щодо професійної атестації розміщується на офіційних веб-сайтах відповідних вищих навчальних закладів або саморегулівних організацій. Перелік закладів вищої освіти та саморегулівних організацій, які створили атестаційні комісії можна знайти на офіційному веб-сайті Держенергоефективності (перелік атестаційних комісій).

Професійну атестацію можуть пройти особи, які відповідають одночасно таким вимогам:

1. здобули відповідну вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня вищої освіти.
2. мають стаж роботи не менше трьох років у сфері енергетики, енергоефективності та енергозбереження, будівництва та архітектури або житлово-комунального господарства. Професійна атестація проводиться шляхом складення кандидатом письмового кваліфікаційного іспиту. 

Також, законодавством передбачено, що особи, які мають намір проводити діяльність із сертифікації енергетичної ефективності для здобуття практичних умінь і навичок, достатніх для проведення сертифікації можуть проходити професійну підготовку за освітньо-професійною програмою за напрямами (спеціалізаціями) «Сертифікація енергетичної ефективності будівель».

 З переліком закладів вищої освіти в яких затверджено спеціальні навчальні програми, курси підвищення кваліфікації, тренінги можна ознайомитися на офіційному веб-сайті Держенергоефективності (перелік закладів вищої освіти в яких затверджено навчальні програми).

Строк дії отриманого аудитором кваліфікаційного атестата становить 5 років.

З переліком фахівців з сертифікації енергетичної ефективності будівель можна ознайомитись у відповідній базі даних, що розміщена на офіційному веб-сайті Держенергоефективності (база даних фахівців атестованих енергоаудиторів та фахівців з обстеження інженерних систем будівель).

В цілому, сертифікація енергетичної ефективності будівлі здійснюється на договірних засадах на замовлення та за рахунок власника (співвласників) будівлі.

Для низки будівель проведення сертифікації є обов’язковою вимогою. До таких будівель відносяться:

• об’єкти будівництва (нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту), що за класом наслідків (ві дповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.
• будівлі державної форми власності з опалюваною площею понад 250 квадратних метрів, які часто відвідують громадяни і у всіх приміщеннях яких розташовані органи державної влади.
• будівлі з опалюваною площею понад 250 квадратних метрів, у всіх приміщеннях яких розташовані органи місцевого самоврядування якщо вони здійснюють їх  термомодернізацію.
• будівлі в яких здійснюється термомодернізація за рахунок державної підтримки та з умовою досягнення класу енергетичної ефективності не нижче встановлених мінімальних вимог.

В той же час, на деякі будівлі вимоги щодо обов’язкової сертифікації не поширюються:

• будівлі промислового та сільськогосподарського призначення, об’єкти енергетики, транспорту, зв’язку та оборони, складські приміщення – перелік затверджено  постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2018 №265.
• індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки (крім випадків отримання державної підтримки на здійснення термомодернізації).
• будівлі, призначені для проведення богослужінь та релігійних заходів релігійними організаціями.
• будівлі, які є об’єктами культурної спадщини.
• окремо розташовані будівлі з опалюваною площею менш як 50 квадратних метрів.

Підготовлений сертифікат протягом десяти робочих днів з дня його складання передається енергоаудитором до Держенергоефективності  для внесення до бази даних енергетичних сертифікатів.  Разом із сертифікатом надсилаються відомості та  додаткова інформація:

• дата складання енергетичного сертифіката.
• виконавця (адреса для листування, контактні дані).
• замовника енергетичної сертифікації (найменування, адреса, контактні дані).
• вхідні, проміжні та результативні показники енергетичної ефективності будівель за формою, наведеною у Наказі Мінрегіону від 18.10.2018 р. №276  «Про затвердження Порядку незалежного моніторингу енергетичних сертифікатів».
• електронні копії проектної документації чи документації, складеної за результатами технічної інвентаризації, яка складається відповідно до вимог Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 257, або паспорта об’єкта.
• інші відомості та/або копії документів, що використовувалися під час проведення сертифікації енергетичної ефективності будівлі.

Держенергоефективності повинно занести дані енергетичних сертифікатів до бази даних протягом 5 робочих днів з дня їх отримання. База даних енергетичних сертифікатів розміщена на офіційному веб-сайті Держенергоефективності (база даних енергетичних сертифікатів).

Для перевірки сертифікатів на відповідність вимогам чинного законодавства здійснюється їх незалежний моніторинг, який проводиться Держенергоефективності у два етапи.

На першому етапі усі енергетичні сертифікати перед внесенням до бази даних проходять автоматизовану первинну перевірку правильності їх розрахунків.

Кожному енергетичному сертифікату присвоюється рівень достовірності за сумою виставлених балів відповідно до результатів порівняння значень його вхідних, проміжних і результативних показників, за якими розраховується показник енергетичної ефективності будівель за встановленим діапазоном.

За результатами первинної перевірки енергетичні сертифікати розподіляються на три групи:

• перша - енергетичні сертифікати з високим рівнем достовірності.
• друга - енергетичні сертифікати із середнім рівнем достовірності.
• третя - енергетичні сертифікати з низьким рівнем достовірності.

Другий етап передбачає проведення вибіркової повної перевірки енергетичних сертифікатів.

Відбір енергетичних сертифікатів для проведення перевірки здійснюється за результатами первинної перевірки шляхом випадкового відбору 1 енергетичного сертифіката після накопичення протягом календарного року із кожних:

• 100 сертифікатів першої групи (сертифікати з високим рівнем достовірності).
• 10 сертифікатів другої групи (сертифікати з середнім рівнем достовірності).
• Енергетичні сертифікати з низьким рівнем достовірності вважаються відібраними для проведення Перевірки з дати їх розподілу.

Термін проведення вибіркової перевірки становить 10 робочих днів з дня відбору.

Перевірка енергетичних сертифікатів, які не відібрано для проведення повної перевірки, може здійснюватися на підставі письмового звернення замовника сертифікації енергетичної ефективності або власника (співвласника) будівлі, для якої складено енергетичний сертифікат.

Також, перевірка здійснюється у разі анулювання кваліфікаційного атестата енергоаудитора. В такому випадку вона проводиться щодо не більше 1 із кожних 50 енергетичних сертифікатів, складених таким енергоаудитором протягом останнього року до анулювання його кваліфікаційного атестата.

Перевірка сертифікатів за зверненням замовника або власника (співвласника) та у разі анулювання кваліфікаційного атестата енергоаудитора  проводиться  протягом 20 робочих днів з дня надходження звернення чи з дня внесення до бази даних фахівців інформації про анулювання кваліфікаційного атестата.

Перевірка здійснюється шляхом проведення розрахунку показників енергетичної ефективності будівлі з використанням вихідних даних, відомостей або копій документів, поданих енергоаудитором. Вона вважається успішно пройденою, якщо одночасно виконуються такі умови:

• у результаті перевірки не встановлено змін класу енергетичної ефективності будівлі.
• кожен з показників енергетичної ефективності будівлі, що зазначається в енергетичному сертифікаті, не відрізняється більше ніж на 5 відсотків від розрахунку, проведеного відповідно до цього Порядку.

У іншому випадку Перевірка вважається не пройденою.

Усім енергетичним сертифікатам у базі даних присвоюється одне із таких маркувань:

• «Перевірку не пройдено».
• «Перевірку пройдено успішно».
• «Перевірка не проводилась».
• «Встановлено наявність конфлікту інтересів».

Нормативні документи щодо сертифікації енергетичної ефективності будівель:

• Закон України «Про енергетичну ефективність будівель» від 22.06.2017 № 2118-VII. 
  В Законі  зазначені основні засади проведення сертифікації енергетичної ефективності будівель  та вимоги  до  фахівців з аудиту енергетичної ефективності,  їх права та обов’язки.
• Постанова Кабінету Міністрів України від 11.04.2018 №265 «Про затвердження переліку будівель промислового та сільськогосподарського призначення, об’єктів енергетики, транспорту, зв’язку та оборони, складських приміщень, на які не поширюються мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівель та які не підлягають сертифікації енергетичної ефективності будівель». 
  Постанова визначає перелік будівель промислового та сільськогосподарського призначення, об’єктів енергетики, транспорту, зв’язку та оборони, складських приміщень, на які не поширюються мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівель та які не підлягають сертифікації енергетичної ефективності будівель».
• Наказ Мінрегіону від 06.10.2017 №267«Про визначення будівель, які часто відвідують громадяни».
  Наказом встановлює  перелік будівель, які часто відвідуються громадянами.
• Наказ Мінрегіону від 11.07.2018 №169 «Про затвердження Методики визначення енергетичної ефективності будівель».
  Методика встановлює механізм визначення енергетичної ефективності будівель, у тому числі:
  - Перелік показників енергетичної ефективності будівель.
  - Метод визначення енергетичної ефективності будівель.
  - Особливості визначення енергетичної ефективності будівель, приміщення яких мають різне функціональне призначення.
  - Проведення розрахунків первинної енергії та викидів парникових газів.
  - Визначення класу енергетичної ефективності будівель.
• Наказ Мінрегіону від 11.07.2018 №172 «Про затвердження Порядку проведення сертифікації енергетичної ефективності та форми енергетичного сертифіката».
  Порядок визначає механізм проведення сертифікації енергетичної ефективності та встановлює вимоги до:
  - процедури збору та обробки інформації про фактичні або проектні характеристики огороджувальних конструкцій та інженерних систем.
  - оцінки відповідності розрахункового рівня енергетичної ефективності встановленим мінімальним вимогам до енергетичної ефективності.
  - розроблення рекомендацій щодо підвищення рівня енергетичної ефективності.
  Також, Порядком встановлюється форма та зміст енергетичного сертифікату.
• Наказ Мінрегіону від 18.10.2018 №276  «Про затвердження Порядку незалежного моніторингу енергетичних сертифікатів».
  Порядок визначає процедуру проведення незалежного моніторингу енергетичних сертифікатів.
  Моніторинг передбачає перевірку енергетичних сертифікатів на відповідність вимогам законодавства, у тому числі виявлення інформації (у тому числі судового рішення, що набрало законної сили) щодо встановлення факту порушення принципу незалежності при підготовці енергетичних сертифікатів (зокрема наявності конфлікту інтересів та прямої чи опосередкованої заінтересованості енергоаудиторів у результатах сертифікації).
• Наказ Мінрегіону від 11.07.2018 №170 «Про затвердження Методики визначення економічно доцільного рівня енергетичної ефективності будівель».
  Методика встановлює механізм визначення економічно доцільного рівня енергетичної ефективності будівель з метою встановлення оптимального рівня мінімальних вимог до енергоефективності.
• Наказ Мінрегіону 21.03.2018 №62 «Про затвердження Порядку ведення баз даних звітів про результати обстеження інженерних систем, атестованих енергоаудиторів та фахівців з обстеження інженерних систем, енергетичних сертифікатів».
  Порядок визначає процедуру формування та ведення баз даних звітів про результати обстеження інженерних систем, атестованих енергоаудиторів та фахівців з обстеження інженерних систем та енергетичних сертифікатів.
  Метою цього Порядку є систематизація даних щодо енергетичних сертифікатів, звітів про результати обстеження інженерних систем, а також забезпечення єдиного обліку інформації про атестованих енергоаудиторів та фахівців з обстеження інженерних систем, у тому числі про відмову у видачі кваліфікаційного атестата, його анулювання.
• Постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 2018 р. №605 «Про затвердження Порядку проведення професійної атестації осіб, які мають намір провадити діяльність із сертифікації енергетичної ефективності та обстеження інженерних систем»
  Порядок визначає процедуру проведення професійної атестації фізичних осіб, які мають намір провадити діяльність із сертифікації енергетичної ефективності та обстеження інженерних систем будівель.
  У Порядку проведення професійної атестації визначаються:
  1) вимоги до освітньо-професійної програми для проведення професійної підготовки.
  2) вимоги до проведення професійної підготовки.
  3) перелік необхідних для проведення такої атестації та підтвердження кваліфікаційного рівня документів, які подає особа до вищого навчального закладу або саморегулівної організації.
  4) вимоги до розгляду поданих документів.
  5) вимоги до проведення кваліфікаційних іспитів, критерії оцінювання та вимоги до прийняття рішення про видачу кваліфікаційного атестата.
  6) форма кваліфікаційного атестата.
  7) інші вимоги до процедури проведення професійної підготовки та атестації.
• Постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 2018 р. №602 «Про затвердження Порядку обміну інформацією між центральними органами виконавчої влади, атестаційними комісіями в процесі проведення незалежного моніторингу, професійної атестації та ведення баз даних сертифікатів, фахівців та звітів»
  Порядок визначає механізм обміну інформацією між центральними органами виконавчої влади та атестаційними комісіями в процесі проведення незалежного моніторингу енергетичних сертифікатів та звітів про результати обстеження інженерних систем, професійної атестації осіб, які мають намір провадити діяльність із сертифікації енергетичної ефективності та/або обстеження інженерних систем, а також ведення бази даних енергетичних сертифікатів, бази даних атестованих енергоаудиторів та фахівців з обстеження інженерних систем та бази даних звітів про результати обстеження інженерних систем
  Суб’єктами інформаційного обміну, що здійснюється відповідно до Порядку, є:
  - атестаційні комісії, утворені в установленому порядку Держенергоефективності в процесі ведення баз даних фахівців та сертифікатів, а також проведення незалежного моніторингу енергетичних сертифікатів;
  - Мінрегіон в процесі ведення бази даних звітів та проведення незалежного моніторингу звітів про результати обстеження інженерних систем.
• Наказ Мінрегіону 11.07.2018 №171 «Про затвердження Порядку застосування розрахункових елементів програмного забезпечення для визначення енергетичної ефективності будівель»
  Під час проведення розрахунку енергетичної ефективності будівель енергоаудитор може використовуватися програмне забезпечення для визначення енергетичної ефективності будівель, яке він обирає самостійно. Всі розрахункові елементи програмного забезпечення повинні відповідати вимогам методики визначення енергетичної ефективності будівель.
  Порядок визначає механізм застосування розрахункових елементів програмного забезпечення для визначення енергетичної ефективності будівель та проведення розрахунків показників енергетичної ефективності будівель.