Метою запровадження моніторингу споживання енергетичних ресурсів є оцінка ефективності використання енергоносіїв, а також пошуку можливостей зниження витрат на енергетичні ресурси. 

Енергетичний моніторинг надає можливість дослідити потенціал енергозбереження в кожному звітному періоді з урахуванням виділених фінансових ресурсів. Дозволяє відстежити, проаналізувати та запланувати впровадження енергозберігаючих заходів, підготувати необхідну інформацію для формування управлінських рішень. 

Підставою для запровадження енергетичного моніторингу є прийняті керівником установи організаційно-розпорядчі документи, які регламентують процес його ведення. 

 Запровадження системи енергомоніторингу дозволяє: 

• сформувати інформаційну систему споживання енергоносіїв та енергоресурсів і систему управління енергією. 
• перетворити енергетичну політику організації в стійку систему енергетичних заходів і завдань. 
• поставити реальні, фінансово-обґрунтовані цілі задля сталого енергетичного розвитку.
  
  Основними функціями енергетичного моніторингу є: 
• збір даних 
• верифікація даних 
• аналіз даних 
• верифікація 

Послідовність побудови ефективної системи енергомоніторингу: 

1. Призначення відповідальних осіб. 
2. Навчання відповідальних осіб щодо використання програмного забезпечення, аналізу даних. 
3. Формування електронних баз даних та проведення інвентаризації споживачів. 
4. Збір даних, верифікація та аналіз споживання енергії будівлями; 
5. Затвердження базових рівнів споживання енергії та контролю за їх дотриманням. 

Результат запровадження дієвої системи енергомоніторингу: 

1. Збір даних та швидке виявлення випадків перевитрат енергоресурсів, аварійних ситуацій та недотримання нормативних умов перебування мешканців, відвідувачів та персоналу  в будівлі. 
2. Швидке отримання зворотної реакції у разі зміни експлуатаційних характеристик будівлі, інженерних систем, обладнання та устаткування. 
3. Можливість планування бюджету на енергоресурси. 
4. Побізнаності про можливості енергозбереження, створення підґрунтя для впровадження стимулювання ощадного енергоспоживання шляхом впровадження об’єктивних показників ефективності енергоспоживання. 
5. Задіяний та мотивований технічний та обслуговуючий персонал. 
6. Прогнозування витрат та обґрунтування здійснювати заходи з енергозбереження. 
7. Документування результатів впроваджених заходів, визначення фактичного рівня досягнутої економії в результаті впровадження заходів з підвищення ефективності енергоспоживання.