Обстеження інженерних систем здійснюється відповідно до методики визначеної  наказом Мінрегіону від 11.07.2018  №173 «Про затвердження Методики обстеження інженерних систем будівлі» за бажанням та за рахунок замовника з метою проведення перевірки технічного стану інженерних систем будівлі. Замовником може бути власник (співвласники) будинку, житлово-будівельного кооперативу, об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, управитель багатоквартирного будинку. Якщо у будівлі планується здійснення заходів з підвищення рівня енергоефективності за рахунок державної підтримки, то інженерні системи таких будівель підлягають обов’язковому обстеженню.

За бажанням замовника може проводитися обстеження як усіх інженерних систем будівлі, так і певного їх виду, наприклад, системи опалення. В цілому, обстеження інженерних систем всіх будівель повинно здійснюватися на регулярній основі. Періодичність обстеження  для низки обладнання та інженерних систем наведено у  Додаток 1 до Методики обстеження інженерних систем будівель.

Обстеження інженерних систем будівель здійснюється на договірних засадах фахівцями з обстеження інженерних систем, що отримали відповідний кваліфікаційний атестат, термін дії якого становить 5 років. Також вони не повинні мати конфлікту інтересів чи бути прямо або опосередковано зацікавленими в результаті обстеження.

Інформація щодо осіб, які мають кваліфікаційні атестати та можуть проводити обстеження інженерних систем, наведена у національній базі атестованих енергоаудиторів та фахівців з обстеження інженерних систем будівель.

Обстеження інженерних систем відбувається згідно з визначеним порядком в декілька етапів

1. Підготовка до проведення обстеження. На цьому етапі фахівець з обстеження інженерних систем проводить ознайомлення з будівлею, її функціональним призначенням, об’ємно-планувальними, архітектурними, конструктивними, технічними, технологічними рішеннями. Аналізує наявну проектну та технічну документацію та готує план і графік обстеження. Також проводить роботу із замовником щодо штатного функціонування інженерних систем щодо яких буде проводитися обстеження та наявності на об’єкті кваліфікованого персоналу, що відповідає з них.
2. Попереднє та/або основне (детальне) обстеження. Попереднє обстеження проводиться виключно шляхом візуального обстеження за зовнішніми ознаками з метою визначення необхідності проведення основного (детального) обстеження, та уточнення плану і графіку подальших робіт. Під час попереднього обстеження виявляються дефекти і пошкодження з їх фотофіксацією, проводяться необхідні вимірювання та попередньо оцінюється технічний стан інженерних систем.
   Основне (детальне) обстеження проводиться у разі відсутності або неповноти проектної документації, наявності змін в інженерних системах, що не відображені в ній, значних пошкоджень та дефектів, що впливають на надійність роботи інженерних систем. Під час основного обстеження проводиться детальний аналіз дефектів і пошкоджень систем, причин їх виникнення, виконуються відповідні вимірювання. Узагальнюється інформація про технічний стан інженерних систем, їх енергетичні характеристики та визначаються випадки неефективного використання енергії, а також джерела енерговитрат.
   Детальна інформація щодо порядку проведення обстежень системи опалення, гарячого водопостачання,  систем освітлення, вентиляції, охолодження та кондиціонування повітря, оцінка їх рівнів енергоефективності зазначена у Методиці обстеження інженерних систем будівель.
3. Розробка рекомендацій щодо забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності інженерних систем. Рекомендації щодо підвищення рівня  енергоефективності інженерних систем повинні враховувати їх вік, стан, спосіб експлуатації і обслуговування, вид енергії, що в них використовується, місцеві кліматичні умови. Заходи мають бути економічно та технічно обґрунтованими та, за можливості, містити застосування сучасних технологій. Всі запропоновані заходи умовно поділяються на безвитратні (наприклад: закупівля палива з більш дешевого джерела), низьковитраті (наприклад: проведення модернізації системи автоматичного регулювання індивідуального теплового пункту), високовитратні (наприклад: повна реконструкція системи опалення будівлі). Усі заходи з енергозбереження необхідно розглядати у комплексі та враховувати їх вплив один на одного.
4. Оформлення звіту про результати обстеження. За результатами обстеження складається звіт, форма якого встановлена у  Додатку 5 до Методики обстеження інженерних систем будівель. Звіт містить інформацію про рівень енергетичної ефективності інженерних систем, його відповідність встановленим вимогам та рекомендації щодо забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності відповідних систем в економічно доцільний спосіб. У разі здійснення обстеження лише певного виду інженерних систем, у звіті наводиться інформація лише щодо таких систем.

Для  систематизації звітів про результати обстеження інженерних систем та моніторингу за дотриманням законодавства у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель створена база даних звітів. Наразі роботу бази даних підтримує Міністерство розвитку громад та територій України.

Після складання  звіту про результати обстеження інженерних систем його електронна копія протягом десяти робочих днів з дня складання фахівцем надається до Міністерства, яке, в свою чергу, повинно включити звіт до бази даних протягом п’яти робочих днів з моменту його надходження. Доступ до бази даних звітів є безоплатним.

Згідно з наказом Мінрегіону від 18.10.2018 №274 «Про затвердження Порядку незалежного моніторингу звітів про результати обстеження інженерних систем» звіти після розміщення в базі даних проходять незалежний моніторинг. Моніторинг здійснюється шляхом перевірки відповідності вимогам законодавства у сфері енергетичної ефективності будівель. Після накопичення в базі протягом календарного року 50 звітів, здійснюється автоматизований випадковий відбір одного з них для перевірки.

Звіти, які не відібрані, можуть бути перевірені у наступних випадках

1. Звіт підготував фахівець чий сертифікат анульовано.
2. За звернення замовника звіту з обстеження інженерних систем або власника (співвласника), житлово-будівельного кооперативу, об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, управителя багатоквартирного будинку.
3. Надходження негативної рецензії на звіт відповідно до наказу Мінрегіону від 18.10.2018 №275 «Про затвердження Порядку рецензування звітів про обстеження інженерних систем».

У всіх випадках перевірка звітів здійснюється протягом 30 календарних днів з дня випадкового відбору, або надходження до Міністерства розвитку громад та територій України відповідних документів і звернень.

За результатами перевірки складається висновок. На підставі висновку кожному звіту у базі даних присвоюється маркування щодо відповідності або невідповідності вимогам чинного законодавства. Якщо звіти не відповідають вимогам законодавства фахівцю з обстеження надсилається висновок протягом 5 робочих днів з дня його складання, а також копія висновку надсилається замовнику. У разі встановлення за результатами моніторингу невідповідності двох звітів вимогам законодавства або конфлікту інтересів та прямої чи опосередкованої зацікавленості фахівців з обстеження інженерних систем, у результатах обстеження Міністерство розвитку громад та територій України надсилає атестаційній комісії, яка видала кваліфікаційний атестат, інформацію щодо порушення законодавства фахівцем з обстеження інженерних систем для прийняття рішення щодо його анулювання. Фахівець, кваліфікаційний атестат якого анульовано, має право на повторне проходження професійної атестації не раніше, ніж через три роки після прийняття відповідного рішення атестаційною комісією. 

Нормативні документи:

1. Закон України  «Про енергетичну ефективність будівель». В законі  зазначені основні засади проведення обстеження інженерних систем та вимоги  до фахівців з обстеження інженерних систем будівлі,  їх права та обов’язки.
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 2018 р. №605 «Про затвердження Порядку проведення професійної атестації осіб, які мають намір провадити діяльність із сертифікації енергетичної ефективності та обстеження інженерних систем». Порядок визначає процедуру проведення професійної атестації фізичних осіб, які мають намір провадити діяльність із обстеження інженерних систем будівель.
3. Професійна атестація осіб, які мають намір провадити діяльність із обстеження інженерних систем, проводиться атестаційними комісіями, створеними вищими навчальними закладами або самостійними організаціями у сфері енергоефективності. Професійна атестація проводиться на платній основі. Інформація про професійну атестацію розміщується на офіційних веб-сайтах відповідних вищих навчальних закладів або організацій. 
4. Професійна атестація щодо обстеження інженерних систем проводиться шляхом складання кандидатом письмового кваліфікаційного іспиту.
5. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 2018 р. №602 «Про затвердження Порядку обміну інформацією між центральними органами виконавчої влади, атестаційними комісіями в процесі проведення незалежного моніторингу, професійної атестації та ведення баз даних сертифікатів, фахівців та звітів».
6. Порядок визначає механізм обміну інформацією між центральними органами виконавчої влади та атестаційними комісіями в процесі проведення незалежного моніторингу енергетичних сертифікатів та звітів про результати обстеження інженерних систем, професійної атестації осіб, які мають намір провадити діяльність із сертифікації енергетичної ефективності та/або обстеження інженерних систем, а також ведення бази даних енергетичних сертифікатів, бази даних атестованих енергоаудиторів та фахівців з обстеження інженерних систем  та бази даних звітів про результати обстеження інженерних систем.
7. Наказ Мінрегіону 11.07.2018  №173 «Про затвердження Методики обстеження інженерних систем будівлі». Методика визначає методи та умови проведення обстеження інженерних систем будівель на виконання вимог Закону України «Про енергетичну ефективність будівель». Метою Методики є визначення послідовності дій фахівців з обстеження інженерних мереж під час проведення збору та аналізу інформації щодо фактичного стану інженерних систем будівель та їх елементів (у тому числі обладнання), за результатом якого встановлюються фактичні показники енергетичної ефективності систем.
8. Наказ Мінрегіону від 18.10.2018 №274 «Про затвердження Порядку незалежного моніторингу звітів про результати обстеження інженерних систем».
9. Порядок визначає процедуру здійснення незалежного моніторингу звітів про результати обстеження інженерних систем відповідно до Закону України «Про енергетичну ефективність будівель».
10. Наказ Мінрегіону від 18.10.2018 №275 «Про затвердження Порядку рецензування звітів про обстеження інженерних систем».
11. Порядок визначає процедуру та вимоги до проведення рецензування звітів про обстеження інженерних систем відповідно до Закону України «Про енергетичну ефективність будівель».
12. Наказ Мінрегіону 21.03.2018  №62 «Про затвердження Порядку ведення баз даних звітів про результати обстеження інженерних систем, атестованих енергоаудиторів та фахівців з обстеження інженерних систем, енергетичних сертифікатів».

Порядок визначає процедуру формування та ведення баз даних звітів про результати обстеження інженерних систем та фахівців з обстеження інженерних систем. Метою цього Порядку є систематизація даних щодо звітів про результати обстеження інженерних систем, а також забезпечення єдиного обліку інформації про атестованих фахівців з обстеження інженерних систем, у тому числі про відмову у видачі кваліфікаційного атестата, його анулювання.

Посилання на створені бази даних

• База даних енергоаудиторів та фахівців з обстеження
• База даних про результати обстеження інженерних систем