Чому реформа потрібна?

Неефективне використання енергоресурсів, втрати тепла в будинках без термоізоляції та енергозатратне виробництво обертається для України величезними збитками. Знижується рівень національної енергетичної безпеки, сповільнюється економічний розвиток, збільшується собівартість продукції. Погіршується екологічний стан та якість життя населення. 

Погляньмо на цифри

3 млрд $ на рік
коштує Україні неенергоефективне опалення житлових та громадських будівель.

більше 3% від ВВП
втрачається через використання старих та неефективних технологій у промисловості.

9 млн тне
потенціал скорочення споживання енергії житловими будинками

4 млрд $ на рік
ми зекономимо на комунальних рахунках при ефективному споживанні енергії

Аби покращити ситуацію Україна підписала Угоду про Асоціацію з ЄС, розділивши цілі сталого розвитку ООН, зобов’язалася провести реформу енергоефективності та імплементувати в національне законодавство:

1. Директиву 2012/27/ЄС «Про енергоефективність».
2. Директиви 2010/31/ЄС «Про енергоефективність будівель».

Що дасть реформа?

• економію на комунальних витратах для населення
• комфортні умови для життя та роботи у будівлях 
• розвиток відновлювальної енергетики та нові робочі місця
• формування енергетичного ринку з прозорими правилами гри
• зменшення імпорту енергоресурсів та економію державного бюджету
• конкурентну на світовому ринку продукцію українських підприємств
• зменшення викидів CO2 та покращення екологічної ситуації 
• надходження міжнародних інвестицій до економіки України

Де відбудуться зміни?

• Побутовий сектор (приватні та багатоквартирні житлові будівлі)
• Сектор послуг (комерційні та державні будівлі: офіси, адміністративні приміщення, заклади освіти, охорони здоров’я, торгівля, готелі, склади тощо).
• Промисловість (металургія, хімічна галузь, виробництво неметалевих мінеральних виробів, целюлозно-паперова галузь, а також інші галузі обробної промисловості).
• Транспорт (автомобілі, залізниця, трубопроводи, авіація, морський та річковий транспорт, тролейбуси, трамваї, метрополітен).
• Виробництво електроенергії і тепла, постачання енергії.

Реформа проходитиме на трьох рівнях

       1. Національному

• Удосконалення законодавчої бази
• Виконання Національного плану дій з енергоефективності до 2020 року
• Реалізація програм державної підтримки впровадження енергоефективних заходів
• Функціонування Фонду енергоефективності
• Показова роль щодо впровадження заходів з енергоефективності у будівлях Центральних органів виконавчої влади ( Пілотний проєкт з реновації будівлі Міністерства розвитку громад та територій України реалізований у рамках проєкту «Реформи у сфері енергоефективності», що впроваджується в Україні за дорученням Федерального міністерства навколишнього середовища, збереження природи та ядерної безпеки (BMU))
  
  
  

      2. Муніципальному

• Реалізація місцевих цільових програм щодо підтримки енергоефективної модернізації житлового фонду та власних закладів і установ
• Впровадження системи енергетичного менеджменту та моніторингу на місцях
• Реалізація інвестиційних програм, стратегій розвитку та  впровадження енергоефективних заходів на рівні комунальних підприємств (тепло- та водопостачальних, громадського транспорту, зовнішнього освітлення і т. д.)
• Розвиток ринку енергосервісу

       3. Галузевому

Забезпечення підвищення енергоефективності в окремих секторах економіки (транспорту, промисловості, енергопостачання). Реформа енергоефективності у цих сегментах  знаходиться на початковому етапі і потребує політичного лідерства, комплексної та скоординованої роботи Уряду, донорів та міжнародних партнерів України.

Складові реформи енергоефективності

Для ефективної реалізації реформи держава має розробляти та приймати законодавство, створювати інструменти та механізми підтримки за кожним напрямом (будівлі, транспорт, промисловість, виробництво та постачання енергії). А саме:

Нормативно правові акти

Їх можна умовно поділити на два типи:

1. Такі, що встановлюють цілі або загальні принципи. Як правило, це Закони України (наприклад, ЗУ «Про енергетичну ефективність будівель»), або акти Уряду, які окреслюють рамки подальшого розвитку (наприклад, «Енергетична стратегія України на період до 2035 року»);
2. Такі, що встановлюють конкретні методи, правила та процедури. Як правило, це підзаконні акти та нормативні акти нижчого порядку (наприклад, Постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 2018 р. №605 «Про затвердження Порядку проведення професійної атестації осіб, які мають намір провадити діяльність із сертифікації енергетичної ефективності та обстеження інженерних систем»)

ВРУ вже прийнято 5 ключових Законів України – «Про Фонд енергоефективності», «Про ЖКП», «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», «Про енергоефективність будівель», «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» які необхідні для запровадження реформи з енергоефективності у побутовому секторі.

Детальныше: https://saee.gov.ua/uk/activity/mizhnarodne-spivrobitnytstvo/eu-integration

Інституції 

Це учасники економічних відносин та органи влади що їх регулюють: 

• Центральні органи влади – міністерства, державні агентства та служби, тощо;
• Органи місцевого самоврядування; 
• Донорські, міжнародні фінансові організації, агентства з розвитку, тощо; 
• Банки та інші фінансові установи; 
• Підприємства малого, середнього та великого бізнесу; власники активів (наприклад, домогосподарства або ОСББ).

Інструменти впровадження

Це механізми, які можуть бути запроваджені на виконання нормативно-правових актів або на покращення відповідного середовища, навіть без наявності чітких регуляторних рамок:

• Державні та донорські програми фінансової та технічної підтримки («Теплі кредити», IQ Energy, Фонд енергоефективності).
• Банківське кредитування на впровадження енергоефективних заходів.
• Податки, штрафи та пені що стимулюють відповідну поведінку.
• Енергоменджмент, енергоаудит та енергетична сертифікація будівель.
• Розвиток енергосервісу (ЕСКО-механізму).
• Стимулююче тарифоутворення та проведення реформи енергоринків.
• Екологічні стандарти, податкове та митне регулювання ввезення транспорту, розвиток електротранспорту та інфораструктури для електромобілів.
• Комунікаційні, освітні та тренінгові кампанії.

З чого почати?

• Забезпечити комерційний облік споживання енергоресурсів
• Створити ефективні моделі взаємовідносин, та чітке визначення прав та обов’язків суб’єктів на енергетичному ринку
• Налагодити платіжну дисципліну за спожиті енергоресурси (в першу чергу, з боку населення за комунальні послуги)
• Створити ефективний ринок енергоаудиту та систему енергоменеджменту
• Популяризувати енергоефективність.

Реформа енергоефективності – це шлях до енергетично незалежної, зеленої України, комфортного життя, чистої промисловості та безпечного транспорту.  

Будь ласка, поширте інформацію про неї. Зробимо Україну енергоефективною разом!