Загальна оцінка сучасного технічного та енергетичного стану житлового фонду в Україні
12.07.2021
img
Дмитро Маруіч
Експерт з енергоефективності
img

Основна маса житлового фонду України була побудована ще за радянських часів із дотриманням тогочасних норм до енергоефективності, що далекі від сучасних.

Житловий фонд  має вже значні терміни експлуатації. Якість експлуатації житлового фонду на сьогодні, зазвичай, не відповідає встановленим нормам. Технічне обслуговування, планові поточні та капітальні ремонти або не проводяться взагалі, або проводяться несвоєчасно та неналежним чином, що безпосередньо впливає на поточний технічний та енергетичний стан будівель.

 Майже відсуне  проведення  комплексних капітальних ремонтів або реконструкцій, в тому числі і направлених на підвищення енергетичної ефективності житлових будівель із приведення їх до сучасних вимог законодавства. Виключенням можуть бути лише будинки, що побудовані відносно нещодавно. Однак навіть вони часто мають низку недоліків, і далеко не кожен з них побудований відповідно до усіх діючих норм та стандартів.

Отже, можна говорити про системні та спільні проблеми житлового фонду в Україні. І у першу чергу до таких проблем, як сказано вище, належать питання ефективної експлуатації, проведення поточних, капітальних ремонтів або реконструкцій – точніше, їх невиконання у необхідний час та на належному рівні.

Слід розуміти, що у процесі багаторічної експлуатації через дію зовнішніх та внутрішніх факторів конструктивні елементи й інженерне устаткування житлових будівель постійно зношуються, знижуються їхні механічні, експлуатаційні якості, з’являються різні несправності, підвищуються законодавчі вимоги до енергетичної ефективності будинків тощо. Тобто, всі будівлі у процесі свої експлуатації зазнають фізичного та морального зносу. Не стоять на місці  і технології, які дають нам можливість впроваджувати енергоефективні заходи в існуючих будівлях та будувати не тільки будівлі з близьким до нульового рівня споживання енергії, але й здатні навіть її генерувати.

Щодо сучасного стану житлового фонду, то тут слід зазначити, що багаторічне нехтування вимог чинного законодавства щодо забезпечення належного утримання житлових будинків призводить до швидкої втрати ними техніко-експлуатаційних показників (міцності, стійкості, надійності),  з’являється невідповідність санітарно-гігієнічним нормам, погіршуються умови проживання, постійно збільшуються експлуатаційні витрати на утримання.

Забезпечення якісної експлуатації житлового будинку  уповільнює процес його фізичного зносу та морального зносу, а проведення комплексної енергоефективної модернізації будівлі може розірвати це порочне коло і вивести якість життя у будинку на сучасний рівень.

Відповідальність за належний стан багатоквартирних житлових будівель – лише власники чи також територіальна громада, держава.

Законодавство, що регулює відносини з реалізації права власності у багатоквартирних будинках, складається з Конституції України, інших законів України та нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері власності у багатоквартирних житлових будинках.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» суб’єктами права власності у багатоквартирному будинку, а саме власниками квартир та нежитлових приміщень, можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава. Також власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку. Питання спільної власності в цілому в українському законодавстві регулюється Цивільним кодексом України, а саме статтею 358 «Здійснення права спільної часткової власності», статтею 369 «Здійснення права спільної сумісної власності» та статтею 382 «Квартира як об’єкт права власності».

Згідно зі статтею 6 та статтею 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники мають визначені права та обов’язки. Кожний співвласник несе зобов’язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Отже, відповідальність за належний стан багатоквартирного житлового будинку несуть лише співвласники. Держава та територіальні громади можуть нести відповідальність за стан будинку тільки в тому випадку, коли мають в ньому власність. 


 З чого почати ревізію житлового будинку і як скласти стратегію його технічного обслуговування та енергоефективної модернізації.

Житловий будинок протягом всього свого життєвого циклу потребує постійного обслуговування та відновлення експлуатаційних якостей.

Система експлуатації та обслуговування будівлі передбачає виконання співвласниками багатоквартирного житлового будинку комплексу організаційних і технічних заходів з нагляду та догляду за будівлею, а саме: технічних оглядів, технічного обслуговування та забезпечення збереження житлового будинку шляхом проведення ремонтів. Адже, в процесі обслуговування будь-якої будівлі та її інженерних систем можливі раптові і поступові відмови, що призводить до необхідності ліквідації їх наслідків. Після впровадження комплексу заходів з технічного обслуговування та забезпечення збереження експлуатаційних якостей дієздатність будівлі відновлюється, і вона продовжує виконувати своє призначення.

Усі дії, що направлені на відновлення дієздатності будівлі, можна розглядати як стратегію експлуатації та обслуговування житлового будинку, яка складається з декількох основних напрямків:

  • Технічні огляди спільного майна, що здійснюється співвласниками або уповноваженими ними відповідальними особами
  • Технічне обслуговування будівлі,  інженерних систем та обладнання
  • Проведення  аварійно-ремонтних робіт
  • Підготовка будівлі до осінньо-зимового періоду
  • Забезпечення пожежної безпеки
  • Забезпечення енергоефективності
  • Санітарне обслуговування будинку, утримання та прибирання прибудинкової території
  • Збір і вивіз побутових відходів
  • Поточний, капітальний ремонт

Важливою складовою забезпечення належної експлуатації та обслуговування багатоквартирних житлових будинків є розробка програм і планів-графіків. Такі програми і плани зазвичай охоплюють:

  • проведення технічних оглядів будівлі, інженерних систем, встановленого обладнання та устаткування
  • проведення технічного обслуговування будівлі та інженерних систем, встановленого обладнання та устаткування
  • благоустрій житлового будинку та прибудинкової території
  • проведення поточних і капітальних ремонтів

Програми і плани розробляються з відповідним ступенем деталізації  та поділяють на річні, короткострокові (терміном на 3–5 років) та довгострокові (терміном на 7–10 років).

Планування технічного обслуговування будівлі та її інженерних систем здійснюється шляхом розробки річного плану-графіку робіт. Розробляється щорічний план заходів щодо благоустрою житлового будинку та прибудинкової території.

Належна експлуатація та обслуговування багатоквартирного житлового будинку і його інженерних систем повинні бути раціональними й ощадливими, для чого необхідно точно визначити місця дефектів та несправностей, обсяг та характер необхідних робіт для їх усунення. З цією метою необхідно проводити роботи з контролю за технічним станом будівлі та її інженерних систем, забезпечувати утримання в дієздатному, справному стані всі елементи та системи. Отже ревізію будинку або точніше контроль за її технічним станом варто почати із впровадження системи технічних оглядів житлового будинку та його інженерних систем, встановленого обладнання та устаткування.

Технічний огляд – це візуальне або за допомогою технічних приладів спостереження будівлі чи її частини з фіксацією виявлених невідповідностей проектним та нормативним вимогам. Зазвичай технічний огляд не потребує значних коштів на його проведення та може здійснюватися силами співвласниками або уповноваженими ними відповідальними особами.

Технічні огляди дозволяють встановити можливі причини виникнення дефектів і розробити заходи для їх усунення, забезпечити прийняття обґрунтованих рішень щодо усунення виявлених невідповідностей шляхом виконання подальшого профілактичного технічного обслуговування, поточного та капітального ремонтів, проаналізувати ефективність їх проведення, запобігти виникненню аварійних та нештатних ситуацій.

Якщо будівля знаходиться в занедбаному стані, особливо у разі виявлення дефектів, пошкоджень і деформацій у процесі технічних оглядів та технічного обслуговування будівлі, власникам необхідно замовити технічне обстеження на міцність та надійність конструктивних елементів будівлі, виконати отримані рекомендації, і в подальшому постійно реалізовувати заходи затверджених програм та планів-графіків. Також, технічне обстеження для визначення та оцінки технічного стану будівлі необхідно буде обов’язково провести у разі підготовки проектної документації на реконструкцію або капітальний ремонт будівлі, в тому числі і для енергоефективної термомодернізації.

 

Типові енергоефективні та пов’язані з ними заходи з термомодернізації житлових будівель.

Заходи щодо економії та ощадливого використання енергетичних ресурсів під час енергоефективної модернізації будівлі можна умовно поділити на високовитратні (наприклад, утеплення стін, даху, заміна вікон в будівлі тощо), маловитратні (покращення режимів експлуатації та автоматизації котлів, налаштування інженерних систем, обладнання та устаткування), заходи, направлені на формування свідомої поведінки користувачів щодо споживання енергоресурсів, а також інші заходи організаційного характеру (наприклад, впровадження системи енергетичного менеджменту із запровадженням моніторингу споживання енергії тощо).

Високовитратні заходи зазвичай потребують значних грошових вкладень та можуть мати великі терміни окупності. Для маловитратних заходів характерні незначні капіталовкладення та швидка окупність.

Слід зазначити, що, при прийнятті рішення про впровадження енергоефективних заходів, власник повинен керуватись не тільки поняттям терміну окупності. Енергоефективні заходи – це в тому числі і комфорт, підвищення якості життя,  продовження терміну експлуатації будівель, зменшення викидів СО2, адоптація до зміни клімату. В масштабах країні – забезпечення її сталого розвитку та енергетичної незалежності.

Крім високо та малозатратних заходів, дуже важливими є заходи, направлені на формування свідомої поведінки користувачів, адже значною мірою саме від кінцевого споживача залежить ефективне та раціональне використання енергетичних ресурсів.

Серед типових енергоефективних та пов’язаних з ними заходів щодо модернізації житлових будівель можна розглядати наступні:

З досвіду, найчастіше в житлових будинках реалізовуються заходи з їх утеплення (зовнішні стіни, перекриття покрівлі, техповерху або горища, утеплення цоколю і т. д.), заміна вікон та вхідних груп дверей на енергоефективні, встановлення автоматизованих вузлів регулювання теплової енергії (індивідуальних теплових пунктів), балансування системи опалення, модернізації системи освітлення, утеплення магістральних трубопроводів системи опалення та гарячого водопостачання тощо.

До речі, за отриманням фінансової допомоги на впровадження енергоефективних заходів у багатоквартирних будинках можна звертатися до державної установи «Фонд енергоефективності», що реалізує програму «Енергодім» (https://energodim.org/). Також, на офіційному сайті програми «Енергодім» можна ознайомитися з історіями успіху ОСББ, які вже запровадили у своїх будинках заходи з енергоефективності. 


Декілька важливих думок для власників/співвласників багатоквартирних житлових будинків.

Серед основних завдань забезпечення енергоефективності є не тільки скорочення споживання енергоресурсів (і, як наслідок, скорочення витрат на їх оплату), а й створення комфортних умов, забезпечення дотримання санітарно-гігієнічних вимог, продовження терміну експлуатації будівлі.

Важливим моментом в цьому контексті є розуміння власниками/співвласниками житлових будівель того факту, що саме вони відповідальні за свою власність та її технічний стан.  Своєчасне проведення регламентних робіт, поточних і капітальних ремонтів або реконструкції будівель призводить до подовження термінів служби й уповільнення наростання їх фізичного та морального зносу, що в тому числі впливає і на їх енергоефективність.

Отже, до власників/співвласників багатоквартирних житлових будинків хотілось би  донести декілька важливих думок, а саме:

  • спільне майно співвласників – це майно, за яке потрібно нести відповідальність
  • ніхто, крім співвласників спільного майна, не може прийняти рішення щодо його долі
  • багатоквартирний будинок утримується виключно на кошти співвласників, тому в інтересах співвласників багатоквартирного будинку стежити за тим, як і куди витрачаються кошти, які вони сплачують на утримання власного будинку
  • стан спільного майна безпосередньо впливає на вартість квартир або нежитлових приміщень в багатоквартирному будинку, тому при безгосподарному ставленні до нього день за днем втрачаються гроші.
  •  велике значення для долі багатоквартирного будинку має проведення результативних загальних зборів співвласників
  • для прийняття спільних рішень співвласникам необхідно мати хоча б базові знання зі сфери ЖКГ та енергоефективності, адже це сфера, що стосується найдорожчої частини майна громадян – нерухомості.
Дмитро Маруіч
Експерт з енергоефективності
img