5 найпоширеніших міфів про енергоефективність в Україні

Еко-свідомість, відновлювані джерела енергії, енергоефективність, зменшення викидів СО2… Хоча всі ці слова почали частіше лунати в заголовках ЗМІ, у свідомості пересічного українця все ще переважає думка, що, “енергоефективність – це дорого”. Мовляв, цим мають займатися органи влади, великі компанії та й ті, в кого на це є гроші. “Особисто для мене це – не на часі”. Давайте розглянемо п'ять найпоширеніших тверджень про енергоефективність.

23.04.2021
img
Маріо Бодем
Провідний європейський експерт у сфері енергоефективності, архітектор (Німеччина).
img

Міф 1. Енергоефективність – це справа держави і на мікрорівні це питання не варто навіть піднімати


Звичайно, можна зайняти позицію, що такими глобальними питаннями як енергоефективність має займатися лише держава та великі підприємства, і наш особистий внесок може бути мінімальним. Проте, будь-які масштабні зміни починаються з маленьких кроків. І вже саме зараз кожен з нас може зробити вибір на користь енергозберігаючих лампочок і замислитись над ущільненням або заміною склопакетів та утепленням стін. Навіть такі прості заходи значно зменшать тепловитрати.


Міф 2. Енергоефективність – це про сонячні батареї та надто дорогі технології, це рівень Ілона Маска і для широкого загалу ці питання не актуальні


Можна глобалізувати будь-яке питання, але тут, «диявол ховається в деталях». Починати завжди варто з малого. Мова не про те, як замінити вікна на сучасні герметичні склопакети та утеплити фасади, а про елементарні кроки – ми здебільшого не вміємо навіть правильно провітрювати приміщення. Більшість городян звикли годинами тримати вікна відкритими «на провітрювання», тоді як це призводить до величезних втрат енергії. Набагато ефективніше так зване “шокове провітрювання“ – влаштувати протяг і відкрити широко вікна на кілька хвилин, тоді приміщення швидко наповниться свіжим повітрям без відчутних теплових витрат і зниження температури.


Міф 3.Енергоефективні технології здебільшого впроваджуються у промисловості


Насправді, найбільше ми співпрацюємо та втілюємо технології енергоефективного будівництва у закладах державного сектору, таких як дитячі садки, школи, культурні центри.

 

Изображение выглядит как внешний, здание, дом, улица 
Автоматически созданное описание

Початкова школа у м. Нюрнберг


Мали і дуже цікавий досвід роботи з Нюрнберзьким зоопарком, коли ми реконструювали «будинок гіпопотамів». Стару будівлю, пам’ятку архітектури було переобладнано в стандарт Passive House (Пасивний будинок) і вже в першу ж зиму він пропрацював взагалі без потреби в опаленні. 


Изображение выглядит как внешний, здание, дом, скамейка 
Автоматически созданное описание

"Будинок гіпопотамів" у Нюрнберзькому зоопарку


Міф 4. Україна, як будь-яка інша країни колишнього соцтабору, надто далека від питань енергоефективності: це справа країн-лідерів світової економіки


Я надаю перевагу позитивному погляду на питання, тому переконаний, що Україна має величезний потенціал! Так, дійсно, зменшення викидів СО2, які напряму пов’язані з неенергоефективним використанням ресурсів, – це наше найголовніше завдання, яке регламентоване Паризьким договором. Він має на меті стримування зростання глобальної середньої температури на 2 °C аби зберегти клімат. А це питання актуальне не тільки для країн-лідерів, а й для всього світу. Глобальне завдання на найближчі 10 років – зменшити викиди СО2 на 50%. 


За статистикою 12-13% всіх викидів СО2  – наслідок виробництва цементу і бетону, з якого побудовані, в тому числі, і наші з вами будинки. А це набагато більше, ніж викиди від всіх авіа та автомобільних перевезень в світі!


В Україні величезний «старий» житловий фонд, який вже зараз або невдовзі потребуватиме реконструкції, і починати тепломодернізацію варто саме з нього. Адже впровадження енергозберігаючих технологій найшвидше при вже запланованих роботах з реконструкції, які суміщаються з утепленням фасадів, покрівель, тепломереж.


Міф 5. Застосування технологій енергоефективності не може суттєво вплинути на моє життя та добробут


Звичайно, найбільшим мотиватором для людини завжди є її власний комфорт та фінансовий фактор, а для України, де вартість комунальних послуг для більшості населення є суттєвою, фінансовий фактор взагалі виходить на перший план.


Технології термомодернізації легко вирішують обидва питання, оскільки отримуємо економію на опаленні та електроенергії та теплий комфортний дім. Цього легко досягти, адже важливий передусім комплексний підхід – герметичні вікна з мінімумом тепловитрат, утеплений фасад та дах будинку, терморегулятори на батареях та лічильники на тепло. 


Варто починати з елементарного. За моїми спостереженнями в Україні на будь-якому фасаді житлового будинку побачиш безліч кондиціонерів, та лише зрідка – зовнішні віконниці (рафшори або ролети). В Німеччині ж – навпаки, кондиціонери - це рідкість. Енергоефективність – це не тільки про збереження тепла взимку, а й про доцільність використання кондиціонування влітку для досягнення комфортної температури в приміщенні. Грамотно облаштовані вікна з щільними сучасними склопакетами та зовнішніми ролетами дозволяють взагалі обходитися без кондиціонерів.


Українці повинні зрозуміти: енергоефективність – не страшний звір, а проста зміна побутових звичок, яка підвищує якість життя та економить кошти.

Маріо Бодем
Провідний європейський експерт у сфері енергоефективності, архітектор (Німеччина).
img